Дефіцит водіїв у європейських автомобільних перевезеннях: причини, наслідки та рішення

По всій Європі менеджерам з логістики дедалі важче знаходити достатню кількість кваліфікованих водіїв вантажівок. Старіння робочої сили, високі витрати на вхід у професію та складні умови праці підживлюють кадрову кризу, яка підриває надійність автомобільних перевезень. У цій статті проаналізовано масштаби та причини дефіциту водіїв і запропоновано практичні заходи, які можуть допомогти залучати та утримувати водіїв.

Масштаб дефіциту водіїв

Міжнародний союз автомобільного транспорту (IRU) описує дефіцит водіїв як глобальну кризу. В Європі, за оцінками IRU, сотні тисяч вакансій водіїв вантажівок, автобусів і туристичних автобусів залишаються незаповненими, а у світі загалом бракує понад 3,6 мільйона водіїв. Молодих водіїв дуже мало: менш як 6,5 % професійних водіїв мають вік до 25 років, тоді як понад 40 % уже перетнули позначку 55 років. Жінки становлять менше 7 % робочої сили, що відображає занепокоєння щодо безпеки та нестачі належних умов.

Звіт ELA/EURES про ринок праці вказує, що сектор наземного транспорту в ЄС налічує близько 1,06 мільйона підприємств, які забезпечують роботою приблизно 5,78 мільйона людей, і що багато країн повідомляють про гостру нестачу водіїв важких вантажівок та механіків. Серед бар’єрів входу — вартість отримання ліцензії на керування важким транспортним засобом та сертифіката професійної компетентності (CPC), яка в окремих країнах перевищує 2.000 євро. Визнання прав водіїв з третіх країн є складним і тривалим процесом, що обмежує можливості найму поза межами ЄС.

Причини дефіциту водіїв

На нестачу водіїв впливають кілька взаємопов’язаних факторів:

• Демографія та вихід на пенсію: спільнота водіїв стрімко старіє. Оскільки понад 40 % водіїв мають вік понад 55 років, упродовж наступного десятиліття на пенсію вийде велика кількість людей. Занадто мало молодих людей сприймають професію водія вантажівки як привабливу кар’єру, що створює розрив у кадровому резерві.
• Умови праці: тривалі робочі зміни, ночівлі в кабіні, нерегулярні графіки та недостатня кількість безпечних парковок із санітарними умовами відлякують потенційних кандидатів. Звіт ELA/EURES підкреслює, що низька оплата та ризики для безпеки особливо демотивують жінок і молодь.
• Вартість ліцензії та навчання: отримання водійського посвідчення категорії для важких транспортних засобів і CPC може коштувати кілька тисяч євро. Стаття Trans.info наводить, що, наприклад, у Польщі вартість ліцензії на вантажівку становить близько 10.000 PLN (приблизно 2.340 євро), і подібні суми спостерігаються в інших країнах. Без субсидій мало хто з молодих людей може дозволити собі таку інвестицію.
• Адміністративна складність: відмінності у визнанні водійських прав між державами-членами та складні візові процедури уповільнюють найм водіїв з третіх країн.
• Конкуренція з боку інших секторів: транспорт конкурує з будівництвом, складською логістикою та платформеною економікою, де часто пропонують фіксованіший графік або інші привабливі умови.

Вплив на логістику та ланцюги постачання

Дефіцит водіїв підвищує рівень заробітних плат і тарифів перевезення, сприяє затримкам поставок та зменшує гнучкість операцій. Перевізники змушені іноді простоювати парк через відсутність водіїв, що зменшує доступну місткість у пікові періоди. За даними Trans.info, дефіцит водіїв у Європі наближається до 500.000 вакансій, тоді як у Польщі лише бракує між 100.000 та 200.000 водіїв. IRU попереджає, що без системних заходів під загрозою опиняється перевезення товарів першої необхідності.

Рекомендації та можливі рішення

1. Зменшення бар’єрів входу: уряди можуть компенсувати частину вартості ліцензій і навчання або впроваджувати ваучерні програми. Наприклад, Італія надає ваучери, які покривають до 80 % вартості навчання. Спрощення процедур визнання кваліфікації та видачі віз допоможе залучити водіїв із сусідніх країн.
2. Поліпшення умов праці: інвестування в безпечні зони відпочинку з базовими зручностями, більш передбачувані графіки, коротші регіональні рейси замість багатоденних поїздок зроблять професію привабливішою, особливо для людей із сімейними зобов’язаннями.
3. Залучення недопредставлених груп: програми, спрямовані на жінок і молодь, мають підкреслювати безпеку, рівну оплату праці та можливості кар’єрного росту. Сучасні вантажівки з комфортними кабінами та системами допомоги водієві покращують умови праці й сприйняття професії.
4. Інвестиції в автоматизацію та інтермодальність: автоматизація не замінить водіїв миттєво, але технології на кшталт автоматизованого завантаження, систем допомоги водієві та platooning можуть підвищити продуктивність. Інтермодальні схеми зменшують потребу в довгих рейсах за участі водіїв, оскільки один поїзд може замінити 30-40 напівпричепів на дорозі.
5. Формування позитивного іміджу професії: важливо підкреслювати стратегічну роль водіїв у ланцюгах постачання, розвивати програми стажування та співпрацювати з професійно-технічними навчальними закладами для формування стабільного кадрового резерву.

Висновок

Дефіцит водіїв підриває стійкість європейських ланцюгів постачання. Для його подолання потрібні узгоджені дії урядів, перевізників і вантажовідправників, спрямовані на зменшення бар’єрів входу, покращення умов праці та модернізацію образу професії. Інвестиції в освіту, різноманіття та технології допоможуть залучити нове покоління водіїв і забезпечити здатність автоперевезень відповідати зростаючому попиту.

Джерела